-
1 значення і смисл
ЗНАЧЕННЯ і СМИСЛ - характеристики знака, які фіксують, з одного боку, те, представником чого знак є, що він іменує, виокремлює, позначає, а з другого - спосіб, яким знак позначає предмет; модус презентації позначуваного; характеристику позначуваних предметів (виражену в самій структурі знака - власний смисл, або таку, яку конвенційно асоціює із знаком деяка спільнота людей - конвенційний смисл), що дозволяє відрізняти їх від інших предметів. Будь-яка інформація про предмет (про сукупність властивостей, певних ознак, які характеризують предмет), що містить у собі знак, є достатньою для однозначного виділення певного предмета подумки С. мисл однозначно визначає значення (якщо останнє взагалі наявне). Сучасні дослідження дихотомії З. і С. багато в чому спираються на дослідження нім. математика і логіка Фреге, викладені у його програмній праці "Про смисл і значення" (1892). -
2 смисл
I СМИСЛ - 1) Особливий зміст, яким людина наділяє прояви своєї життєдіяльності, предмети та явища об'єктивного світу в процесі його духовно-практичного освоєння, і внаслідок цього надає їм певного значення в системі людської культури, в ієрархії суспільних цінностей Х. арактеризуючи суспільні властивості речей, С. наголошує їх місце у житті людини, вказує на їхнє суспільно-історичне призначення. В цьому розумінні говорять про С. буття, С. праці, С. життя тощо. В ідеалістичній філософії, зокрема екзистенціалізмі, С. часто набирає містичного значення. 2) Характеристика виразів природних, спеціальних наукових і штучних мов, яка визначає правомірність вживання цих виразів у межах даної конкретної мови. Напр., у межах мови квантової механіки правомірний вираз: "Електрон має імпульс", але неправомірний: "Електрон має руки". Тому перше висловлювання має С. (є смисловим), а друге не має С. (є неосмисленим, безглуздим). Критерієм осмисленості виразів служать закони функціювання мов, зокрема для природної мови - правила граматики. Слід відрізняти неосмислений вислів від хибного. Ця осмисленість виявляється в тому, що хибне висловлювання є осмисленим і його заперечення дає істинне висловлювання, а заперечення безглуздого - завжди дає безглуздий вислів; 3) одна з ознак імені, що характеризує його зміст. У цьому розумінні С. називають усе, що можна зрозуміти, коли поняття засвоєне. В математичній логіці більш спеціалізованим поняттям С. є концепт.[br]II див. значення і смисл -
3 значення
див. значення і смисл -
4 signification
-
5 слово
СЛОВО - структурно-семантична одиниця мовної свідомості, що характеризує фрагменти людського досвіду, результати засвоєння навколишньої дійсності й має провідну опорну функцію в утворенні речення. Як одиниця мови, С. виступає єдністю значущого знака (фонетичний склад) та позначуваного (значення, денотат, смисл), але в кожному окремому випадку ця єдність не є жорстко закріпленою. У процесі розвитку мови С. здатне змінювати своє основне значення, надавати інших відтінків смислу, а те, що означувалось цим С., може позначатись іншим. Тому поряд із фонетичним складом С. (зовнішня форма) виділяють його внутрішню форму, що, на відміну від позначуваного, виступає як схема функціювання С. у системі мовної свідомості і "дає напрям думки" (Потебня). С., що має точне, фіксоване значення, визначається як термін. Як феномен культури С. виконує репрезентативну, онтологічну, ейдетико-логічну (художню) та інші функції у моделюванні смислових відношень. -
6 denotation
n1) позначення2) знак; зазначення; назва; ім'я3) значення; точний смисл4) лог. обсяг поняття* * *n1) позначення2) знак; вказівка; назва, ім'я3) лiнгв. значення; денотат -
7 common intendment
загальноприйняте (звичайне) значення, очевидний смисл ( документа) -
8 legal significance
-
9 significance
значення, смисл; важливість -
10 value
1. n1) цінність, важливістьof no value — що не має цінності, непридатний
2) pl цінності4) вартістьthe book is quite good value for five dollars — п'ять доларів за цю книгу — це недорого
5) значення, смисл (слова)6) ек. еквівалент, ціна; вартістьmarket value — курсова вартість; ринкова вартість
7) валюта; еквівалент8) мат. величина, значення9) муз. тривалість ноти (паузи)10) мист. співвідношення тонів11) фон. якість◊ value letter — цінний лист
◊ value parcel — посилка з оголошеною вартістю
2. v1) оцінювати2) дорожити; цінити, цінувати3) фін. трасувати, виставляти вексель* * *I v.1) оцінювати, давати оцінку (у грошовому вираженні); I do not value that a brass farthing value по-моєму, це щербатого шеляга не коштує2) оцінювати, визначати значення, користь3) дорожити, цінувати; to value oneself on /upon, for/ smth. пишатися /хизуватися/ чимось; to value smth. above rubies цінувати що-н. дорожче золота4) ек. трасувати, виставляти вексель чи траттуII n.1) цінність; важливість; корисність; to set a high value on smth. надавати великого значення чому-н.; дорожити чим-н.; to set a low value on smth. не надавати великого значення чому-н.; to know the value of time цінувати свій час; pl. цінності; moral [artistic] values моральні [художні] цінності; етичне усвідомлення; уявлення про добро та зло2) значення, зміст (слова); to give full value to each word чеканити слова; the precise valueof a word точний зміст слова3) цінність, вартість; value journey подорож, що виправдує витрати; value for money цінність у порівнянні зі сплаченою сумою; he gives you value for your money за ваші гроші ви отримуєте від нього хороший товар4) ек. ціна; вартість ( у грошовому вираженні); value letter [parcel] цінний лист [пакунок]; commercial value ринкова вартість; продажна ціна; market value курсова вартість; ринкова вартість; nominal /par, face/ value загальна ціна; номінальна вартість, номінал; current values а) існуючі ціни; поточні показники; declared value оголошена вартість ( у митній декларації);at value по цене; under value нижче вартості; in terms of value у вартісному вираженні; to lose /to fall, to go down/ in value упасти у ціні; політ.-ек. вартість; exchange value мінова вартість; surplus value додаткова вартість; ек. валюта; сума векселя або тратти; еквівалент (суми векселя): value date строк векселя; дата нарахування грошей на банківський рахунок; for value received еквівалент отримано ( фраза у тексті тратті)5) спец. величина, значення; absolute [actual, average, negative] value абсолютна [справжня, середня, негативна] величина, абсолютне [справжнє, середнє, негативне] значення;initial value вихідна величина; дане значення; iodine value йодне число; crest /peak/ value амплітуда; амплітудне, пікове значення; heating value теплотвірна здатність; numerical value мат. чисельне значення; radiation value коефіцієнт випромінювання; geographical values географічні координати; Greenwich value геогр. довгота від меридіана Грінвіча; field values польові дані6) муз. довгота ноти або паузи7) мист. співвідношення тонів; value of colour інтенсивність кольору; насиченість колірного тону; out of value занадто темно; занадто світло8) грам. якість; to accept smth. at face value приймати що-н. за чисту монету; розуміти буквально /у буквальному значенні слова -
11 force
1. n1) сила; міць2) авторитет, престиж; вплив3) дієвість; чинністьin force — чинний; що має силу (чинність)
4) насильство, примусbrutal force — насильство, груба сила
by force — насильно, силоміць
5) озброєний загін; військове з'єднання6) the force — поліція7) звич. pl війська; збройні сили8) переконливість; смисл, рація, резон9) зміст, значення10) розм. водоспад, каскадby force of — за допомогою, шляхом
in force — військ. значними силами; усіма силами
2. v1) примушувати, змушувати, присилувати2) брати силоміць, застосовувати силу; зламувати; форсуватиto force a crossing — військ. форсувати річку
3) робити через силу4) надмірно напружувати; перенапружувати5) прискорювати (ходу тощо)6) тех. додавати обертів7) тех. перевантажувати (машину)8) тех. втискувати, вдавлювати; загнати, увіткнути9) втягти (у — into)10) видавити, вичавити (з — out of)11) начиняти; набивати вщертьforce back — стримати, приборкати; військ. відтіснити
force down — з силою опустити, зачинити; збити, знизити
force in — пробитися, прокласти собі шлях; продавити
force on — тех. запресовувати
force out — витісняти; видавлювати
force up — підвищувати, роздувати, наганяти
* * *I [fxːs] n1) сила, міцьwith all one's force — щосили; сила, вплив; авторитет, престиж
2) дієвість; дійсністьin force — діючий, чинний, який має силу (про угоду, документ)
3) насильство, примус5) переконливість; смисл, резон; смисл; значення6) фiз. зусилля, силаII [fxːs]force of gravity — земне тяжіння by force of... шляхом..., за допомогою...
1) v l. змушувати, примушувати2) застосовувати силу, брати силою; зламати (кришку, двері)3) насилувати, силувати; ґвалтувати5) прискорювати (крок, хід)to force events — форсувати події; тex. додавати обороти
6) тex. нагнітати, форсувати ( режим роботи); перевантажувати ( машину)7) мyз. форсувати ( звук)III [fxːs]1) to force smth; smb into smth увігнати, увіткнути, устромити що-небудь куди-небудь; загнати, уштовхнути кого-небудь куди-небудь; сунути, ткнути2) to force smb into smth залучити, утягнути, втягти кого-небудь у що-небудь3) to force smthout of smth — видавити, вичавити що-небудь з чого-небудь; to force smb out of smth витиснути, виштовхнути кого-небудь звідки-небудь
4) to force smth out of smb змусити, схилити кого-небудь до чого-небудь5) to force smth up (on) smb нав'язувати що-небудь кому-небудь -
12 семантика
СЕМАНТИКА у логіці ( від грецьк. σημαντικόζ - означальний) - розділ теоретичної логіки, що вивчає відношення виразів логічної мови до позначуваних ними об'єктів і змісту, який вони виражають. В С. формулюються правила, за допомогою яких можна було б визначити властивості правильно побудованих формул логічних теорій, які збігаються за обсягом з властивостями "бути істинним реченням", "означати", "набувати значення". Засобами С. уточнюються відповідно до потреб логічних теорій поняття: "смисл", "значення", "позначення", "ім'я", "судження", "виконуваність", "визначення", "істинність", "хибність", "логічна істинність", "аналітична істинність" тощо. С. можна побудувати суто формальним способом. Семантичні правила можна поділити на три групи: правила утворення, правила істинності і правила позначення. Ці групи відповідно визначають, які вирази даної логічної мови мають смисл, зокрема, які вирази слід вважати реченнями; які вирази слід вважати істинними реченнями; які об'єкти, властивості й відношення позначаються виразами даної логічної мови. Правила бажано формулювати так, щоб до будь-якого виразу формалізованої мови можна було підшукати значення в обраній області. Для розв'язання ряду порівняно простих задач С. використовують поняття "опису стану", тобто множини речень даної мови, яка для кожного елементарного речення містить або це речення, або його заперечення, але не одне й друге разом. Через поняття С. можна побудувати теорію індуктивних міркувань і теорію семантичної інформації для найпростіших випадків. Ширший клас семантичних задач розв'язується на основі теорії моделей (див. істина в формалізованих мовах). С. в логіці може розглядатись як частина семіотики. Перед С. виникає широке коло теоретико-пізнавальних питань, що з семантичного погляду є проблемами зв'язків між мовами та їхніми областями (тим, що ці мови описують). Оскільки С. має засоби формальної реконструкції понять "мова" та "область", ряд загальнофілософських проблем набуває логікосемантичних формулювань. -
13 port
1. n1) порт, гаваньport of arrival (of call, of destination, of entry) — порт заходження (призначення)
P. of London Authority — управління Лондонського порту
2) перен. притулок; сховише3) портове місто4) розм. аеропорт5) іст. ворота (міста)6) мор. гарматний порт; ілюмінатор; амбразура7) тех. отвір; вікно; прохід8) постава; манера триматися9) спосіб життя10) суспільне становище11) смисл, значення, зміст12) військ. стройова стійка із зброєю13) мор. лівий борт14) портвейн15) приємний мотив, жвава мелодіяport facilities — портове устаткування, портові засоби
2. v1) тримати у стройовій стійці (зброю)port arms! — (рушницю) на груди!
2) класти руля ліворуч* * *I n1) порт, гаваньfree port — вільна гавань; порто-франко; притулок, прихисток
2) порт, портове місто; порт ввезення ( port of entry)3) аеропортII n1) icт., дiaл. ворота ( міста)2) = porthole3) тex. отвір, вікно; прохід; проріз; канал; oпт. люк; портIII n1) постава; манера триматися2) спосіб життя ( широкий); суспільне становище ( високе)3) зміст, смисл, значення4) вiйcьк. стройова стойка зі зброєюIV v; військ. V n; мор., ав. VI a; мор., ав.лівий, лівого бортуVII v; мор. VIII n IX n; діал.приємний мотив, жива мелодія ( на волинці)X [port] n; австрал. XI n; іст. -
14 purport
1. n1) сенс, значення; зміст, смисл2) мета, намір2. v1) означати, мати на увазі2) мати за мету, претендувати (на щось)* * *I n1) смисл ( який мається на увазі), суть, зміст; значення, цінність, сила ( аргументу)2) мета, намірII v1) мати на увазі, означати2) заявляти; претендувати3) мати на меті, мати намір -
15 sense
1. n1) чуттяthe five senses — п'ять органів чуттів; п'ятеро чуттів
sense of hearing (of sight, of smell, of taste, of touch) — слух (зір, нюх, смак, дотик)
sixth sense — шосте чуття, інтуїція
inner sense — внутрішнє чуття; внутрішній голос
2) почуття, відчуття3) pl свідомість; розум4) здоровий глузд5) сенс, значення, смислit doesn't make sense — у цьому немає смислу; це нісенітниця
6) загальний настрій, дух7) напрямto recover (to regain) one's senses — опритомніти
to frighten smb. out of his senses — дуже перелякати когось
2. v1) відчувати, почувати2) усвідомлювати; розуміти* * *I [sens] n1) почуття; відчуттяsixth sense — інтуїція; відчуття, сприйняття
2) pl свідомість, розумto lose one's senses — збожеволіти; розум
to come to one's senses — опам'ятатися, отямитися; здоровий ґлузд ( common sense)
3) значення, важливість ( чого-небудь); значення4) загальний настрій, дух5) cпeц. напрямокII [sens] v1) відчувати, усвідомлювати2) розуміти, усвідомлювати -
16 import
In1) імпорт, ввезення2) pl імпортні товариimports and exports — предмети ввезення і вивезення, статті імпорту і експорту
3) значення, смисл, суть, сенс4) важливістьIIv1) імпортувати, увозити2) виражати, означати, мати на увазі3) мати значення, бути важливим* * *I [`impxːrt] n; ек.ввезення, імпорт; pl імпорт ( вартість або кількість завезених товарів); предмети імпорту, ввезені товариII [im'pxːt] v; ек.(from; into) ввозити, імпортуватиIII [`impxːt] nзначення, зміст, суть, сутність; важливість; значущістьIV [im'pxːt] vвиражати, означати, мати на увазі; мати значення, бути важливим -
17 аналітична філософія
АНАЛІТИЧНА ФІЛОСОФІЯ - два пов'язані між собою напрями у філософії: логічний позитивізм та, як його суттєво видозмінене продовження, - лінгвістична філософія. Лінгвістичну філософію можна розглядати як певне відгалуження від логічного позитивізму, оскільки після її появи деякі з логічних позитивістів залишалися вірними основному духові логічного позитивізму. Хронологічні межі А.ф. - поч. 20-х - 60-ті рр. XX ст. У ширшому та вільнішому значенні висловом "А. ф." позначають таку тенденцію сучасної філософії, в якій існує підвищена увага до способу висловлювання думки, до аналізу та уточнення значень і смислів. Одним із перших джерел логічного позитивізму стали філософські праці Рассела "Наше знання зовнішнього світу" та "Філософія логічного атомізму". Рассел, заперечивши ідеалістичну онтологію Вредлі (духовна єдність буття), прийняв плюралістичну онтологію: першоелементами всього існуючого в його онтології є різнорідні види буття - такі, як ознаки та відношення. Ці першоелементи доступні досліднику у вигляді "фактів": Рассел не вважав їх ні ідеальними (суб'єктивними), ні матеріальними, а нейтральними. Тому свою концепцію він називав також терміном "нейтральний монізм". Другим засновником ідей логічного позитивізму був Вітгенштайн, який у 1921 р. опублікував "Логіко-філософський трактат", що став своєрідною програмою для логічного позитивізму. Висловом "логічний позитивізм" у його вузькому значенні позначають філософію Віденського гуртка, який виник у Відні на поч. 1920-х рр., і до якого входили Карная, Шлік, Нейрат, Фейгл та Вайсман. Висловом "лінгвістична філософія" позначають досить широкий філософський рух, започаткований у 30-х рр., основними центрами якого стали Кембридж та Оксфорд. Лінгвістичну філософію переважно важають варіантом А.ф. (хоча іноді її протиставляють А.ф., звужуючи поняття останньої до традиції логічного позитивізму). Засновником лінгвістичної філософії вважають "пізнього" Вітгенштайна, який переглянув свою філософську концепцію, сформульовану в "Логіко-філософському трактаті", і обґрунтував принципово відмінну від попередньої філософську концепцію. У розробці своїх нових ідей він зазнав деякого впливу "неореалізму" Мура, що ґрунтувався на реабілітації "здорового глузду". У цій праці зазнає принципового перегляду теорія значення і ставлення до повсякденної мови. Суть нової концепції полягала в тому, що значення не є предметом (як було прийнято в концепції іменування), а способом застосування висловів. Вітгенштайн, розрізняючи (слідом за Сосюром) мову і мовлення, показував це на прикладі гри в шахи: правила гри в шахи - це мова, а ті партії, які розігрують гравці, - мовлення. Звичайно, самі правила виникли в процесі гри і в результаті домовленості щодо правил використання фігур, але позаяк вони виникли, то з'явилася й різниця між самими правилами і їх використанням. Розуміння значення як способу застосування означало принципову зміну у філософській семантиці - перехід від т. зв. "реалістичної" семантики до прагматичної. У семіотиці прагматика, таким чином, мала включати також семантику. З цього погляду відкидалися деякі з принципів логічного позитивізму - передусім емпіричний фундаменталізм разом з принципом емпіричної верифікації. Метафізика та філософія ставали одним із можливих видів мовних ігор. Звичайна мова відтак більше не оцінювалась як недосконала (у порівнянні з штучною символічною мовою, пристосованою для логіки і математики). Оскільки первинною мовою була безперечно звичайна мова (адже штучні спеціальні мови виникли на її основі), то шляхом для з'ясування значення тих чи тих термінів може бути з'ясування тих первинних значень повсякденної мови, на основі яких був введений певний термін. Значення того чи того терміна потрібно розглядати з погляду історії його використання. Це пояснює те місце, яке в лінгвістичній філософії зайняла повсякденна мова та аналіз повсякденного застосування висловів для виявлення (часто прихованих, неусвідомлених) значень. Тому лінгвістична філософія має ще іншу паралельну назву - "філософія звичайної мови".В. Лісовий -
18 концепт
КОНЦЕПТ ( від лат. conceptus - поняття) - 1) Термін середньовічної схоластичної філософії і логіки, що позначав загальне в одиничних предметах, на основі якого виникає поняття, виражене словом. У дискусіях про універсали концептуалісти заперечували існування загальних понять незалежно від окремих речей. Але на відміну від номіналістів, котрі трактували загальне лише як ім'я і ніщо більше, концептуалісти проголошували, що загальне в окремих предметах не є тільки одне ім'я, а й значення цього імені (voxet significatio). Концептуалісти твердили, що в одиничних речах існує дещо спільне, загальне, на основі чого в розумі виникає К. - особливе загальне поняття, виражене словом Ц. е загальне, виражене К. (роди і види), існує лише в розумі, а не в самій дійсності, воно не має самостійної онтологічної реальності. Родоначальником концептуалізму і творцем терміна "К." був Абеляр. У новій філософії проблемами К. займався Локк, який пояснював походження універсалій діяльністю розуму О. станній із подібності, що спостерігається між речами, робить передумову для утворення абстрактних загальних ідей і встановлює їх у розумі разом з відповідними їм назвами. У сучасній філософії під К. розуміють поняття - ідею, що містить у собі певний підхід до дійсності Р. озгортання змісту К. у системі суджень утворює концепцію. 2) У логічній семантиці - смисл імені, інтенційні значення імені (знака), або інтенсіонал. У сучасній семантиці замість терміна "поняття" вживається термін "К.", який знаходиться у тому ж категоріальному ряду, що й термін "значення слова". Однак якщо значення слова розглядається в системі мовних зв'язків, то К. - у системі логічних відношень і форм, котрі досліджуються як у мовознавсті, так і в логіці.Д. Кирик -
19 meaning
1. n1) значення; зміст2) заст. намір, мета, задум2. adj1) багатозначний; виразний; значущий2) що має намір* * *I [`miːniç] n1) значення; зміст, смисл2) icт. намір, мета, задумII [`miːniç] a1) ( багато) значний; значущий, виразний -
20 implication
n1. залучення; уплутування; утягування2. причетність; співучасть3. приховане значення, затаєний смисл4. підтекст- historical implication історичний зміст, історичне значення- social implication соціальне/ суспільне значення- by implication за змістом
См. также в других словарях:
смисл — у, ч. 1) Уявлення про щось, поняття, розуміння чого небудь. || Роль, важливість чого небудь. 2) Внутрішній зміст, суть чого небудь; значення. 3) Мета, завдання, призначення чого небудь. || розм. Користь, вигода … Український тлумачний словник
прочитувати — ую, уєш, недок., прочита/ти, а/ю, а/єш, док. 1) перех. і неперех.Сприймати що небудь написане, надруковане, читаючи вголос або про себе. || що, про що. Знайомитися з чимсь шляхом читання. || що, про що. Знайомити когось із змістом чого небудь… … Український тлумачний словник
розгадувати — ую, уєш, недок., розгада/ти, а/ю, а/єш, док. 1) перех. і без додатка. Орієнтуючись на окремі характерні ознаки або керуючись якими небудь відомостями, усвідомлювати, осягати розумом що небудь. || Спостерігаючи за чиїмись діями, вчинками,… … Український тлумачний словник